Сторінка батьків

ДО УВАГИ БАТЬКІВ!!!

Шановні мами і тата, опікуни та піклувальники! Ми звикли вважати, що навчити дітей тим чи іншим правилам безпеки можна лише за допомогою численних нагадувань. Однак, як свідчить практика, насправді це не так. Діти вчаться навіть тоді, коли ми абсолютно впевнені, що вони зайняті власними справами і не помічають нічого довкола себе. Коли дитина бачить, що батьки не завжди вимикають все газове та електричне обладнання, виходячи з будинку, дитина буде робити так само, і жодна страшна історія не допоможе. Тому, якщо хочете навчити дитину правилам безпеки, насамперед, самі дотримуйтесь їх. Щоб уберегти дитину від біди, дорослим треба пам'ятати та самим дотримуватись наступних правил: - не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час, - забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними, - не дозволяти підходити до обірваних електропроводів, - не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича, - не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна, визирати у відчинене вікно, - не дозволяти користуватися сірниками, відкритим вогнем, електричними й газовими приладами без нагляду дорослих. Також, необхідно навчити дитину користуватися телефоном для виклику екстрених служб: у випадках пожежі або іншої надзвичайної ситуації необхідно викликати Службу порятунку по телефону «101»; при конфліктних, критичних, криміногенних ситуаціях звертатись до співробітників правоохоронних органів по телефону «102»; у випадку поганого самопочуття або необхідності медичної допомоги викликайте швидку допомогу по телефону «103»; якщо відчули запах газу – дзвоніть по телефону «104». Керівництво Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області бажає Вам щастя батьківства, пишатися успіхами своїх дітей, а головне – завжди бачити їх неушкодженими, здоровими й усміхненими. 

Із настанням сухої і спекотної погоди люди надають перевагу відпочинку біля водойм. Купання у водоймах не завжди є безпечним. Варто пам’ятати, що основними умовами безпеки є правильний вибір і обладнання місць для купання; навчання дорослих та дітей плаванню, суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах, постійний контроль за дітьми у воді з боку дорослих. Відпочинок на воді допускається тільки у спеціально відведених місцевими органами влади та обладнаних для цього місцях. Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби. Купатися дозволяється в спокійну безвітряну погоду при температурі води не менше +18, повітря не нижче +24. Не лізьте у воду в незнайомому для вас місці, уникайте води зі швидкою течією, не заходьте у воду напідпитку, ніколи не плавайте наодинці, особливо якщо не впевнені у своїх силах. Купаючись на «дикому» пляжі чи у незнайомому місці, не пірнайте з берега, гірки, дерева. У воду слід входити неспішно, обережно пробуючи дно ногою; купатися краще там, де є рятувальні служби. До плавок потрібно прикріпляти шпильку, якщо далеко від берега судома зведе руку чи ногу, укол шпилькою допоможе відновити еластичність м’язів. Утримуйтеся від далеких запливів, бо переохолодження – головна причина трагічних випадків.

У разі виникнення надзвичайної ситуації необхідно дотримуватися спокою, виконувати рекомендації і поради щодо захисту, передаються засобами масової інформації.

На випадок надзвичайних ситуацій на всій території країни і на всіх підприємствах створюються системи оповіщення та інформування населення.

Передумовою для отримання населенням сигналу оповіщення або термінової інформації є передача на її початку переривчастого звуку електросирени, який означає "Увага всім !".

Цей сигнал привертає увагу населення до подальших повідомлень про те, що трапилося з усіх радіоточок, радіо- і телеприймачів.

Особливу увагу приділяється оповіщення населення, яке працює або проживає поблизу потенційно небезпечних об'єктів.

Інформація про загрозу або вже трапилася виниклої надзвичайної ситуації (аварії) передається в першу чергу до дитячих , навчальні та медичні заклади, що знаходяться в зоні можливого ураження.

З отриманням сигналу оповіщення та інформації про надзвичайну ситуацію батьки (родичі дітей, вихователі, вчителі або дорослі, що знаходяться поруч з дітьми без нагляду батьків) зобов'язані прийняти всі доступні заходи, рекомендовані населенню з метою забезпечення безпеки дітей.

Такими заходами, в залежності від обстановки, можуть бути: евакуація дітей разом з батьками (дорослими) з небезпечних місць, надання медичної допомоги, створення нормальних санітарно- гігієнічних умов, забезпечення повноцінним харчуванням, вживання заходів до розшуку батьків (родичів) дітей, що загубилися.

За безпосередньої загрози життю і здоров'ю необхідно всіма можливими способами залишити місце небезпеки.

У разі виникнення загрози життю та здоров'ю людей у ??зв'язку з аварією на атомній електростанції, небезпекою хімічного зараження місцевості, катастрофами природного походження (повінь, землетрус, пожежа тощо) здійснюється евакуація, тобто вивезення (висновок, вихід) у безпечний район і розміщення там із забезпеченням прийнятних умов для тимчасового перебування.

При отриманні інформації про загрозу або виникнення небезпеки необхідно негайно відшукати і взяти з собою: документи, що засвідчують особу дітей та їх батьків, гроші, наявні підручні засоби індивідуального захисту (респіратор, марлева пов'язка для захисту органів дихання, одяг і взуття , пристосовані для захисту шкіри від радіоактивних та отруйних речовин), комплект верхнього одягу і взуття в залежності від пори року і погоди, запас харчів і питної води в герметичних ємностях і пакетах.

Дітям дошкільного віку вкладається у кишеню або пришивається до одягу записка, де зазначаються його прізвище, ім'я та по батькові, домашню адресу, а також прізвища, імена та по батькові батьків.

На шляхах евакуації необхідно неухильно виконувати всі розпорядження керівників, швидко і грамотно діяти за сигналами оповіщення , після прибуття на кінцевий пункт пройти реєстрацію і розміститися у зазначеному керівництвом евакуації місці.

У надзвичайних ситуаціях краще, якщо діти перебувають під наглядом батьків або інших близьких, оскільки з ними вони почувають себе у більшій безпеці.

Під час надзвичайних ситуацій обов'язок стежити за тим, щоб діти не були розлучені зі своїми батьками або вихователями, покладається в першу чергу на їх сім'ю, навчальний заклад чи установа, де перебувають діти, на місцеві органи влади і уряд країни.

Якщо все-таки діти розлучаються з батьками (близькими), місцева влада чи уряд відповідають за забезпечення дітям захисту та піклування. До їхніх обов'язків також входить пошук батьків або рідних дитини з метою возз'єднання сім'ї. Діти, які були розлучені зі своїми рідними під час надзвичайних ситуацій, не можуть вважатися сиротами і не можуть бути усиновлені до повного з'ясування долі їхніх батьків або близьких родичів.

У разі стихійного лиха, аварії або катастрофи дітям повинні бути забезпечені необхідна кваліфікована медична допомога, оптимальні санітарно-гігієнічні умови та повноцінне харчування. При надзвичайних ситуаціях особливо важливо продовжувати грудне вигодовування немовлят.

У місцях масового скупчення людей хвороби поширюються дуже швидко. Всім дітям біженців або дітям, що потрапили в надзвичайну ситуацію і тимчасово живуть у важких умовах, потрібно зробити щеплення згідно з рекомендаціями органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Вакцинацію під час надзвичайних ситуацій, потрібно проводити, використовуючи одноразові шприци.

Оскільки такі захворювання, як кір і гепатит, поширюються дуже швидко, хворого дитину слід ізолювати від інших дітей і забезпечити його огляд медичним працівником.

Члени сім'ї, медичні працівники і жінки, у яких є необхідні знання та досвід, повинні заохочувати мати новонародженої дитини годувати немовля виключно грудьми.

Коли в результаті терористичного акту, збройного конфлікту та інших, пов'язаних з насильством ситуацій діти втрачають близьких, а звичне оточення і рідні місця залишаються далеко, вони можуть відчувати почуття самотності і страху.

Наслідком перенесених страху і болю є прояв стресових реакцій. Деякі замикаються в собі, інші стають агресивними.

Тероризм та інші пов'язані з насильством ситуації викликають стресові стани у дітей. У цих умовах діти потребують особливої ??уваги батьків і у можливості висловити свої почуття, описати свої враження прийнятним для їхнього віку способом.

Якщо дитина не отримує належної допомоги, його страждання можуть посилитися.

Іноді діти в віком від 3 до 6 років відчувають відповідальність за те, що сталося, і це може викликати у них почуття провини. Дітям такого віку необхідні підтримка, увага і турбота з боку дорослих, вони потребують постійного схвалення.

Діти старшого віку краще розуміють надзвичайний характер ситуації і певною мірою більш уразливі до стресових переживань, ніж діти молодшого віку. Вони навіть можуть звинуватити себе в нездатності запобігти сталося.

Для того щоб діти відчули себе захищеними, необхідно якомога швидше створити їм звичні умови - залучати в життя нової громади, організувати навчання в школі, ігри з однолітками, спортивні заходи та інші форми відпочинку, постійний графік харчування і сну. Якщо стресова реакція у дитини затягується і набуває гострого характеру, слід забезпечити йому кваліфіковану допомогу.

• Малювання або ігри з ляльками та іграшками допомагають дітям висловлювати свої почуття і пристосовуватися до стресової обстановці. Відтворення сценок з повсякденного життя-поширене і корисне заняття для малюків, що допомагає їм подолати наслідки пережитого.
• Дітей слід спонукати висловлювати все, що їх турбує, заохочувати до самовираження, але не примушувати. Вони потребують слухачах і можливості висловити пережите.

Особливу небезпеку становлять вибухонебезпечні предмети і не розірвалися боєприпаси. Дітям необхідно забезпечити безпечні місця для ігор і суворо заборонити брати в руки незнайомі предмети і грати з ними.

Велику небезпеку для життя і здоров'я людей являють вибухонебезпечні предмети (газові магістралі, побутові прилади, водонагрівальні бачки, телевізори тощо) , а також не розірвалися боєприпаси.

Головна причина - нерозумна поведінка людей, і в першу чергу дітей і підлітків, при поводженні з вибухонебезпечними предметами і нерозірваними боєприпасами.

Дуже небезпечні для життя і здоров'я людей старі боєприпаси, тому що в результаті впливу вологи в них утворюються хімічні сполуки, здатні вибухати навіть при легкому дотику до них.

Особливо небезпечні протипіхотні міни, які бувають різної форми, розміру і кольору, як правило, непомітні і спрацьовують під тиском ваги, при натягу дроту, простому торканні або зміні кута їх нахилу.

Небезпечним є не тільки сам вибух, що впливає на людину за допомогою миттєво підвищується тиску повітря (ударної хвилі), але і його наслідки, тобто ураження людей уламками від будинків і будов, камінням, битим склом та іншими предметами, які розлітаються від ударної хвилі.

Найбільш небезпечні вибухи в житлових і громадських будинках, а також у місцях скупчення людей.

Як діяти у випадку загрози виникнення або в умовах надзвичайної ситуації: Вид небезпеки Як діяти Землетрус, сель, обвал, повінь, ураган, буря, смерч, гроза і т.п.

Для зменшення негативних наслідків необхідно:

1. при всіх видах небезпеки:
   • для отримання інформації про надзвичайну ситуацію по мережам сповіщення тримати репродуктор радіотрансляції постійно включеним;
   • зберігати спокій, попередити сусідів, в першу чергу подбати про дітей, хворих, літніх, вагітних жінок, надати їм при необхідності допомогу;
   • мати під рукою аптечку першої допомоги з набором перев'язувальних та лікарських засобів, документи, гроші, електричний ліхтарик, сірники, відро з піском, вогнегасник;
   • знати, де і як вимикається електроживлення, подача води і газу;
   • завчасно створити запас консервованих харчових продуктів та питної води, розрахований на три доби. Все це скласти в рюкзак і зберігати на видному місці;
   • не зберігати в квартирі легкозаймисті або отруйні речовини;
2. при землетрусі, наближенні селевого потоку, зсув:
   • протягом 20-30 секунд вибігти з будинку на відкрите місце і триматися подалі від будівель і інших споруд, а також від обірваних електричних проводів;
   • щоб уникнути зупинки ліфта між поверхами не користуватися ліфтом;
   • для запобігання вибухів газу та отруєння ним відключити газ, від'єднати всі споживачі електроенергії від мережі, перекрити воду, обережно поводитися з відкритим вогнем;
3. при раптовій повені:
   • швидко залишити зону затоплення, при неможливості зробити це піднятися на горище, дах, залізти на дерево і подавати сигнали рятувальникам;
   • опинившись у воді, зняти з себе важкий одяг, взуття, відшукати поблизу предмети (дошки, дерев'яні двері, бочки тощо), якими можна скористатися, щоб залишитися на плаву;
4. при отриманні штормового попередження про ураган, шторм, бурі, смерчі:
   • не відправляти дітей у дитсадок і школу;
   • міцно закрити вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори;
   • закрити дошками великі вікна і вітрини;
   • не виходити на вулицю відразу після послаблення вітру, тому що через кілька хвилин пориви вітру можуть повторитися;
   • на відкритій місцевості притиснутися до землі на дні будь-якого заглиблення (яр, канава, кювет, яма і тощо);
   • якщо ви знаходитесь на воді, негайно плисти до берега;
5. при грозі:

будинку:

• відключити електроприлади, витягнути з телевізора кабель зовнішньої антени, закрити вікна, кватирки і не наближатися до них;
• у сильну грозу перебувати в центрі кімнати, подалі від заземлених батарей, кранів, а в будинках з пічними трубами - від печей;

на відкритій місцевості:

• триматися рассредоточенно (якщо ви знаходитеся в групі), всі металеві предмети скласти в 15-20 метрах від людей, при русі - йти по одному, не поспішаючи;
• зійти з піднесеного місця і сховатися в сухий ямі, канаві, яру;

в лісі:

• сховатися серед невисоких дерев, не сидіти на узліссі, великій галявині, під одиночним (виступаючим над іншими) деревом;

в горах:

• не торкатися до скель і стрімких стінах, сховатися в 3-8 метрах від них;

на воді :

• вийти з водойми, якщо це неможливо - спустити щоглу або заземлити її на воду через весло, кіль, швартується;

при появі кульової блискавки:

• в приміщенні - пройти в сусідню кімнату і лягти на підлогу , під ліжко або стіл;
• відступити під захист якого-небудь прикриття (дерева, будівлі і ін), закрити обличчя руками;
• якщо блискавка реагує на ваш рух - лягти на землю , прикрити шию і голову руками.
•  

Радіаційна, хімічна аварія

• Негайно включити всі засоби зв'язку і уважно слухати інформацію по мережах оповіщення;
• провести роботи по герметизації житлових приміщень: вікна закрити щільною тканиною, замазати щілини і отвори, двері щільно закрити;
• підготувати і помістити в щільно закривається тару запас харчових продуктів і води на три доби, документи, гроші, ліки та інші необхідні речі;
• попередити сусідів і, якщо потрібно, надати їм допомогу;
• не виходити з приміщення без крайньої необхідності ;
• при оголошенні евакуації в першу чергу вивести (вивезти) із зони зараження дітей та інвалідів;
• на вулиці перебувати в протигазах, респіраторах, плащах, накидках, якщо їх немає - використовувати шматки тканини, змочені водою, головні убори, рукавиці, чоботи тощо;
• на забрудненій території не роздягатися, не сидіти на землі і не курити;
• приймати їжу тільки у закритих приміщеннях, попередньо ретельно вимивши руки і прополоскати рот 0,5%-м розчином харчової соди;
• в польових умовах приймати їжу можна тільки в захищених від вітру і пилу місцях;
• не вживати продукти і воду, не пройшли відповідного контролю;
• не купатися у відкритих водоймах, не збирати гриби, ягоди;
• після виходу із зони зараження зняти одяг, ретельно вимити очі, ніс, рот і по можливості прийняти душ.
•  

Пожежа. При виникненні пожежі:

1. в приміщенні:
   • спробувати погасити пожежу власними силами;
   • оповістити сусідів і пожежну службу;
   • якщо первинні зусилля з гасіння пожежі не дали результату, необхідно залишити приміщення в бік, протилежну пожежі, за незадимленої сходах або перейти на балкон;
   • евакуацію з балкона здійснювати по пожежній драбині або через сусідню квартиру, якщо там немає вогню;
2. на місцевості:
   • при виході з осередку пожежі переміщатися проти вітру, закривши попередньо голову і обличчя вологою тканиною;
   • при неможливості вийти з вогнища пожежі накритися вологим матеріалом і намагатися дихати повітрям, який знаходиться поблизу землі і від задимлений. Рот і ніс при цьому закрити одягом чи шматком тканини;
3. на транспортному засобі (на судні, в поїзді, літаку, метро, ??міському транспорті):
   • про запах диму негайно повідомити провідника, стюардесі, капітану, водієві;
   • під час пожежі не провокувати паніку криками:" Пожежа! "," Рятуйтеся ! " і пр.;
   • згасити малий вогнище пожежі за допомогою вогнегасника та підручних засобів (вода з туалетів, мінеральна, газована вода та інші напої);
   • захистити дихальні шляхи мокрою тканиною;
   • евакуюватися з палаючого транспорту.

Аварія На всіх видах транспорту:

• своєчасно ознайомитися з інструкціями та пам'ятками, що знаходяться на транспортному засобі;
• знати, де розташовуються і як діють аварійні виходи;
• суворо виконувати команди екіпажу, водія;
• в першу чергу рятувати дітей та жінок;
• не захаращувати проходи речами;
• прибрати зі столу і підлоги гострі предмети;
• не перевантажувати верхні багажні полиці;

На наземному транспорті

(в поїзді, автобусі, тролейбусі, автомобілі тощо):

• укладати дітей у вагоні, міжміському автобусі на найбезпечніші місця - нижні, у бік руху полиці;
• на бічних полицях лягати ногами у бік руху, щоб при різкому гальмуванні не зламати шийні хребці;
• не висовувати голову з вікон транспорту, що рухається;

На повітряному транспорті:

• застебнути ремінь, підігнавши його під свою фігуру;
• при розгерметизації літака - негайно надіти кисневу маску, допомогти зробити це дітям, сусідам;
• при аварійній посадці зняти сережки, окуляри та інші гострі, що б'ються предмети; прийняти позу безпеки-схилити голову, ліктями і колінами впертися в переднє крісло, під живіт і груди укласти м'які речі;
• по команді екіпажу покинути літак через основні, аварійні виходи і відбігти від нього на безпечну відстань;

На водному транспорті:

• з'ясувати, де зберігаються індивідуальні засоби порятунку, навчитися поводитися з ними;
• дізнатися найкоротший шлях на шлюпкову палубу;
• запам'ятати знаки тривожного оповіщення;
• після оголошення сигналу тривоги шлюпкової взяти рятувальний жилет, теплий одяг, документи.

До уваги батьків!

           Насамперед, і педагогам, і батькам потрібна МУДРІСТЬ, яка передбачає, зокрема, позитивне світосприйняття, розуміння законів природи і суспільства, виваженість у словах і вчинках, толерантність по відношенню до дітей і дорослих, уміння зрозуміти іншого, об’єктивність в оцінках, далекоглядність.

Обов’язковою є ЛЮБОВ до дитини, повага до її особистості та прийняття її такою, якою вона є. Розуміння, що для неї екологічно, а що порушує її рівновагу і комфорт. Здатність поступатися влас­ними інтересами, щоб не зашкодити здоров’ю дитини, як фізичному, так і психічному, моральному.

За цих умов дорослі, з одного боку, оберігають психіку дитини від небезпечних перевантажень, з іншого — вчать її мудрості й любові, а отже формують імунітет до недобрих впливів.

1.  Педагоги і батьки виконують місію носіїв життєвого оптимізму, гарантів безпеки і благополуччя дитини. Формують позитивне світосприйняття, необхідне для її повноцін­ного розвитку.

2.  Попри сумні і незбагненні події сьогодення та інші колізії дорослого життя створюють у родині та дитсадку спокійну світлу атмос­феру, сповнену позитивних життєствердних настроїв.

3.  Поводяться розважливо, гасять власні при­страсті. Враховують, що діти до 3-х років, хоча менше розуміють, дуже чутливі до психічного стану дорослих, перебувають у тісному емо­ційному зв’язку з матір’ю.

4.  Малюють дитині світ не чорно-білим (пога­ний-добрий), а різнобарвним, розкриваючи філософію життя. Вчать розглядати кожне явище в природі та суспільстві з різних боків і точок зору.

5.  Виховують повагу до інших людей, толерант­ність і терплячість до кожного, незалежно від того, чи подобається він, чи погоджується з тобою. Вчать засуджувати не людину, а не­добрий вчинок, роблячи це без агресії. Самі в житті подають такий приклад.

6.  Формують дружні взаємини між дітьми, згуртовують їх у спільних справах, не проти­ставляють одне одному, вчать радіти успіхові товариша.

7.  Запобігають виникненню конфліктів, вчасно помічаючи їх назрівання.

8.  Як би не кипіла душа болем, огидою, зне­вірою, не проявляють при дитині бурхливих емоцій, які (особливо негативні) руйнують її внутрішній світ. Не виправдовують насилля. Не ведуть дискусій, зокрема й політичних, у присутності дошкільнят.

9.  Педагоги дотримуються нейтралітету, не нав’язують своїх особистих політичних та інших поглядів, і в жодному разі не проти­ставляють їх поглядам батьків вихованців.Для дитини стресогенними є вже самі лише розбіжності в переконаннях близьких людей.

10.  Обмежують та пом’якшують негативну ін­формацію, що доходить до дітей. Але й не уникають розмови. Пояснюють спокійно, врівноважено, без агресивних ноток і тяжкого смутку (якщо події трагічні).

11.  Не залишають дитину наодинці з сильними враженнями, оскільки малята незрозуміле додумують і можуть нафантазувати страхіття, більш стресогенні за реальність. Заспокою­ють і підбадьорюють малюка.

12.  У періоди соціальних протистоянь (демон­страцій, виборів) педагог проявляє особливу пильність. Придивляється до дитячих ігор, що відтворюють враження малят, спрямовує їх у мирне річище. Якщо виникає гра політичної тематики, не забороняє, тому що діти мають потребу програвати те, що вразило, знімаючи стрес. Приділяє більше уваги індивідуальним бесідам, дає кожному виговоритись, вислу­ховує враження від побаченого (почутого), пояснює, що всі люди різні, і кожен може висловлювати свою думку. Це нормально. А от ображати одне одного, знущатися, бити, вбивати не можна ні дітям, ні дорослим. Де­монструє об’єктивність, засуджуючи прояви агресивності будь-якої сторони, незалежно від власних політичних симпатій.

13.  Дорослі враховують, що реакція дошкільнят на стресогенні ситуації може бути віддалена в часі. Дитина може страждати непомітно для нас, дорослих. Здається, що подія не справи­ла на неї сильного враження, а стрес починає розвиватися. Найтяжчі дитячі стреси часто не проявляються зовні.

14.  Якщо дитина прилучена до якоїсь духовної традиції, вірить у любов і справедливість Твор­ця, то батьки вчать її обирати духовні цінності та плекати в собі лише добрі почуття. А нега­тивні емоції, що виникають, знімати молитвою, і в усіх скрутних ситуаціях звертатися до вищої мудрості