Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №164 Криворізької міської ради
Головна » Кібербезпека

Кібербезпека

                                           Цифрова та інформаційна кібербезпека                                                                           

 

Рішення колегії департаменту освіти і науки виконкому Криворізької міської ради Про затвердження Плану заходів з дотримання правил цифрової (кібер-) та інформаційної безпеки учасниками освітнього процесу на 2023-2025 р.р.

 

Переглянути: https://drive.google.com/file/d/1ibbUfYt-9bBmhvfCW76XUkoGd65yNnes/view?usp=sharing

 

Наказ відділу освіти виконкому Інгулецької районної у місті ради Про затвердження Плану заходів з дотримання правил цифрової (кібер-) та інформаційної безпеки учасниками освітнього процесу закладів освіти Інгулецького району на 2023-2025 р.р.

 

Переглянути: https://docs.google.com/document/d/1agi-L-AId6PHzqmx_K0o60wzlJ52mwoC/edit?usp=sharing&ouid=106158395327578680971&rtpof=true&sd=true

 

Наказ про затвердження плану Заходів з дотримання правил цифрової (кібер-) та інформаційної безпеки учасниками освітнього процесу КЗДО КТ №164 КМР

 

Переглянути: https://docs.google.com/document/d/1jJjMhETeWX6GNRX8JnTPrO1cJKndi2W6/edit?usp=sharing&ouid=106158395327578680971&rtpof=true&sd=true 

 

План заходів з дотримання правил цифрової (кібер-) та інформаційної безпеки учасниками освітнього процесу КЗДО КТ №164 КМР

 

Переглянути: https://docs.google.com/document/d/1OYeV8Fm1E1w7aoAnzS5F3AY5lqcdb0Gw/edit?usp=sharing&ouid=106158395327578680971&rtpof=true&sd=true

 

БЕЗПЕКА ДІТЕЙ У ЦИФРОВОМУ ПРОСТОРІ – РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ТА БАТЬКІВ

         Останнім часом збільшилася кількість випадків небезпечної поведінки дітей, що загрожує їхньому життю та здоров’ю. Зокрема, йдеться про вплив соціальних мереж в інтернеті. Для підвищення обізнаності вчителів, керівників закладів освіти, батьків та їхніх дітей МОН розробило рекомендації для проведення додаткових профілактичних заходів закладами освіти серед дітей та інформування батьків.

Цифрове середовище, зокрема інтернет, сьогодні є не лише важливим джерелом інформації, але й способом комунікації, який нівелює перепони для спілкування.

Право дитини на безпеку та захист є базовим та поширюється на її життєдіяльність як онлайн, так і офлайн. Окрім того, не кожна дитина в Україні володіє достатнім рівнем знань щодо ризиків у цифровому середовищі та навичками безпечної поведінки в цифровому просторі. Діти мають право здобувати знання та підтримку у використанні цифрового середовища. Надавати таку підтримку є спільною відповідальністю батьків, педагогічних працівників, суспільства загалом. Залучення батьків до освітнього процесу, налагодження ефективних партнерських відносин сприятиме не лише ефективному досягненню результатів навчання, а й формуванню безпечного освітнього та родинного середовища для дитини.

Невід’ємною складовою цього процесу є організація профілактичних заходів. Під час організації таких заходів варто орієнтуватися на формування навичок безпечної поведінки в цифровому середовищі та здобуття знань щодо:

  • прав людей (зокрема, права в цифровому середовищі);

  • електронної участі (в ухваленні рішень);

  • збереження здоров’я під час роботи з цифровими пристроями;

  • механізмів захисту прав, що порушуються в інтернеті, а також способів отримати допомогу.

Попередження потрапляння дітей в небезпечні ситуації та вчасне виявлення таких випадків сприяє позитивному спілкуванню між родиною та закладом освіти.

Батькам під час комунікації з дитиною варто, зокрема:

  • говорити з дитиною про безпеку в інтернеті та допомагати розвивати  критичне мислення, вчити робити аргументований вибір та нести  відповідальність за його результати;

  • будувати відкриті та довірливі стосунки з дитиною;

  • формувати корисні звички використання ґаджетів та цифрового  середовища та підвищувати самооцінку дитини, дозволяти дитині самостійно робити вибір і бути відповідальною за це;

  • заохочувати користуватися ґаджетами в зонах видимості дорослих;

  • встановлювати часові межі користування ґаджетами та контролювати додатки, ігри, вебсайти та соціальні мережі, якими  користується дитина, та їх відповідність віку дитини;

  • бути уважними до ознак страху чи тривоги, зміни поведінки, режиму сну та апетиту.

Психологічну допомогу та підтримку можна отримати за номерами  телефонів:

–  0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних),

– 116 111  (безкоштовно з мобільних);

Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав  дитини

(пн – пт, з 12:00 до 16:00)

 

 

10 порад батькам, або особам, які їх замінюють

забезпечити дітям безпеку в інтернеті

Спілкуйтеся

            Постійно розмовляйте з дітьми та підлітками про важливість кібербезпеки. Слухайте Ваших дітей та налаштуйтесь, що не все почуте вам сподобається. Але саме ваша реакція визначить чи буде дитина і надалі ділитися з вами тим, що відбувається. Схвалювати все сказане дитиною непотрібно, вона повинна відчувати, що може спокійно розповісти про те, що відбувається.

Дійте відкрито

            Нехай дитина сидить в загальній кімнаті, де Ви можете в будь-який момент побачити, чим дитина займається в мережі: інтернет дає доступ до всього світу, та одночасно відкриває доступ світу до дитини. Ви би не дозволили незнайомим людям заходити в дитячу кімнату, щоб поспілкуватись з вашими дітьми, правда? Отже, Ви не повинні дозволяти дитині користуватися інтернетом приватно – вона гарантовано досліджуватиме, до чого їй не варто наближуватись в жодному разі.

Поясніть, чим небезпечні незнайомці

            Не втомлюйтесь пояснювати дітям, що в інтернеті багато поганих людей, які зовсім не піклуються про їх інтереси. Діти часто цього не розуміють. Пояснюйте їм, що злочинці можуть за ними слідкувати, можуть їх обманути, але, нажаль, діти більше бояться, що їх фото побачать батьки чи вчитель, а не педофіл чи кіберзлочинець.

Будьте наставниками

            Багатьом підліткам комфортніше, якщо в них в друзях будуть батьки. Але з віком ця ідея може перестати їм подобатись. Наприклад, вони можуть таємно від Вас створити інший акант. Запропонуйте їм вибрати іншого дорослого, якого Ви знаєте і довіряєте, в якості провідника в інтернеті:старший брат чи сестра, дядько, тітка.

Розберіться в соціальних мережах

            Знайте, в яких соціальних мережах зареєстрована Ваша дитина і як вони працюють. Самі користуйтеся цими соцмережами. Це кращий спосіб дізнатися, як використовується дана мережа – в добро чи в зло для дітей. Не бійтесь, нічого складного в цьому немає.

Включайте налаштування безпеки

            Перевіряйте разом з дитиною цифрові сліди і налаштування безпеки: попросіть дітей ввести в пошукову стрічку Google їх ім’я та прізвище (та і себе також перевірте). І тоді попросіть дітей пояснити Вам, як працюють налаштування конфіденційності в мережах. Якщо вони можуть пояснити, отже, розуміються на цьому і знають, як ними користуватися.

Відслідковуйте контент

            Розмовляйте з дітьми про те, що вони поширюють. Поясніть дитині, що інтернет – ненадійне місце, останнім часом ніхто не може дати гарантію, що акант не зламають, фотографії не вкрадуть, не дивлячись на налаштування конфіденційності. Навіть неопубліковані фото зберігаються в хмарі, яку потім можна зламати.

Відключіть геолокацію

             Попросіть дітей відключити функцію геолокації на всіх сайтах, якщо вона включена, то від слідкувати користувача дуже легко.

Застосуйте батьківський контроль

             Не сильно покладайтесь на програми батьківського контролю. Діти легко знаходять в мережі способи обійти блокування. Краще довірливі бесіди з дитиною і заборона користуватись інтернетом за зачиненими дітьми. Це складніше, але ефективніше.

Дивіться історію в браузері

            Якщо необхідно, передивляйтеся історію доступу: а які сайти заходила дитина. Отримайте доступ адміна – і зможете передивлятися історію, фільтрувати і блокувати сайти, покращувати налаштування безпеки. Пам’ятайте, що говорити про всі ваші кроки також важливо, щоб між вами і вашою дитиною не пропала довіра. І, на кінець, коли ваша дитина робить вірні речі онлайн, похваліть її. Похвала в цій темі дуже багато означає, адже саме поведінка дітей в мережі так часто критикується.

 

Консультація для батьків

«Інформаційна безпека для дітей під час війни.

Що потрібно знати дорослому»

 

            На сьогодні інтернет є безмежним простором для задоволення найрізноманітніших потреб дитини у навчанні й відпочинку, у комунікації з рідними, у самоствердженні й визнанні серед однолітків, в отриманні чергової порції інформації з фронту. Водночас всесвітня мережа може нести загрози здоров’ю й матеріальному добробуту своїх користувачів, де діти можуть бути як жертвами, так і потенційним джерелом загроз в Інтернеті. Для дітей та підлітків інтернет залишається світом розваг та спілкування з друзями. Але важливо пам’ятати, що за позначкою геолокації на пості чи фотографії, веселим відео в соціальній мережі чи одним повідомленням може ховатися справжня небезпека. Особливо під час війни, коли інфопростір використовують окупанти для військових нападів на українські міста.

            Загроза в Інтернеті – це ймовірність завдання збитків, заподіяних здоров’ю людини (фізичному, психічному, соціальному благополуччю) та (або) її майну (матеріальному благополуччю) внаслідок користування Інтернетом.

Розповсюджені загрози в інтернеті:

  • Фейкова інформація

  • Кібергрумінг

  • Кібербулінг

  • Інтернет-шахрайство

  • Небезпечний контент

  • Інтернет залежність

  • Гемлінг та Лудоманія

            В умовах війни, де активно діє інформаційний фронт, найбільш поширеною загрозою є фейкова інформація (від англ. fake — підробка). Така інформація є досить ефективним способом маніпуляції свідомістю шляхом надання неповної інформації, подання фактів у спотвореному вигляді або ж подання завідомо неправдивої інформації.

 

            Види фейкової інформації:

  • за формою подання (текст, фото, відео, голосовий запис);

  • за змістом (агітація, пропаганда, маніпуляція тощо);

  • за тематикою (політичні, соціальні, світські, тощо);

  • за призначенням для певної вікової категорії (для молоді, для зрілих людей, для пенсіонерів тощо);

  • за джерелом інформації (від першого джерела, без джерела, невідоме джерело і т. д.)

            Типи фейків:

  • фейки, які сіють паніку серед людей;

  • фейки, які розпалюють міжнаціональну (расову, релігійну тощо) ворожнечу;

  • фейки, які поширюють хибні думки для того, щоб заплутати нас, відвернути від правди;

  • фейки, які маніпулюють свідомістю;

  • фейки, які рекламують когось або щось;

  • фейки, які приносять прибуток ЗМІ, що його поширює («жовта преса»);

  • фейки, які плямують чиюсь репутацію (найчастіше це фото, добре опрацьовані у Photoshop);

  • фейки, які мають розважальний характер.

            Мета поширення фейкової інформації:

  • формування необхідних маніпулятору думок та суджень, що певним чином задають напрям поведінки людей;

  • зниження здатності аудиторії критично оцінювати ситуацію;

  • створення атмосфери, у якій панують страх та пригніченість, з подальшим зловживанням нею для досягнення конкретних злочинних цілей.

            Ознаки фейку:

  • Загальність, відсутність прив’язки до часу, місцевості;

  • Маніпулятивний заголовок;

  • Відсутнє або розмите джерело інформації;

  • Емоційність повідомлення;

  • Текст перекладено автоматично;

  • Аудіо від невідомого автора;

  • Відео з мерехтінням.

            Ще однією загрозою є кібербулінг. Кібербулінг – це булінг із застосуванням цифрових технологій. Він може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах та мобільних телефонах. Це неодноразова поведінка, спрямована на залякування, провокування гніву чи приниження тих, проти кого він спрямований. Приклади включають:

  • поширення брехні про когось або розміщення фотографій, які компрометують когось, у соціальних мережах;

  • надсилання повідомлень або погроз, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди, через платформи обміну повідомленнями;

  • видання себе за когось іншого/іншу і надсилання повідомлень іншим людям від його/її імені.

            Особистий булінг та кібербулінг часто пов’язані між собою. Але кібербулінг залишає цифровий слід – записи, який може слугувати доказами, що дозволять зупинити цькування.

Для того щоб уникнути фейкової інформації і вчасно її розпізнавати допоможе фактчекінг.

            Фактчекінг - процес перевірки фактів та тверджень, які викликають сумніви, на точність та правдивість

            Прийоми фактчекінгу, які слід опанувати кожному:

  • Не читайте новин на сайтах, про які нічого не знаєте. Якщо інформація справді важлива, її точно можна знайти на авторитетному сайті. Професійні редакції викликають більше довіри, адже перевіряють інформацію перед публікацією.

  • Навіть авторитетний сайт інколи може помилятися й загубитися в анонсованих полях. Тому завжди перевіряйте новину не в одному, а в кількох джерелах.

  • Ставте під сумнів будь-яку інформацію, не підкріплену доказом. Лише свідчення безпосереднього очевидця, фотографії / відео чи опубліковані документи доводять факт. Усе решта - суб’єктивні судження.

  • Зверніть увагу на те, чи вказано в новині покликання на першоджерело інформації (знайдіть сайт, де вперше її опублікували).

  • Подивіться, як часто оновлюється сайт і яка організація є його власником/адміністратором, чи є розділи «Про нас» та «Контакти» сайту.

  • Визначте надійність веб-сайту за доменним іменем (.gov,.edu., .org, .com, .ua …).

  • Проаналізуйте, чи не є фейки фішкою сайту/групи (як, наприклад, вебсайт UaReview - сайт з жартівливими й неправдивими новинами)

  • Визначте, чи не була публікація спростована   Центром протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України.

  • Перегляньте за допомогою вебархіву, чи раніше ця новина виглядала так само, вставивши посилання на сторінку й виберіть, версію з якого дня ви хочете переглянути.

  • Якщо сторінку нещодавно видалили, ще є шанс знайти її в архіві Google. Вставте у браузері напис cache: перед покликанням на сторінку й натисніть Enter.

  • Перевірте першу дату публікації тексту, скопіювавши цитату з тексту і за її допомогою знайшовши в Google першоджерело новини й першу дату публікації.

  • Перевірте точну дату публікації відео в YouTube за допомогою Verify та YouTube Data Viewer. Ці ж сайти дозволяють перевірити, чи схожі відео не публікувалися раніше. Вставте покликання, натисніть на кадри з відео, і Google знайде схожі. Не забувайте про можливість звуження пошуку до певної дати чи періоду (так само як із зображеннями). Також читайте коментарі під відео – можливо, хтось уже зробив роботу за вас і спростував цей фейк.

  • Перевірте місце зйомки відео/фото завдяки сервісам Google Maps та Google Street View. Шукайте на відео та фотографіях деталі, що можуть бути характерні для конкретного місця: написи, вивіски, назви вулиць, станції метро, будинки, церкви тощо. За допомогою мап і сервісу Google Street View спробуйте знайти ці місця й переконайтеся, чи вони виглядають так само. Для перегляду місць використовуйте сайт Wikimapia. Цей ресурс публікує не тільки власні детальні супутникові знімки й карти, а ще й позичає їх у Google, Yahoo та інших. У правому верхньому куті можна легко перемикати з однієї карти на іншу та порівнювати, як це місце виглядає на різних ресурсах. Мапи та супутникові знімки показують місцевість лише згори. За допомогою Google Street View можна віртуально побувати на цих вулицях і детальніше вивчити місцевість.

  • Використовуйте також онлайн інструменти для перевірки.

            У разі виникнення проблем (фейкова інформація, маніпулювання, публікації неприйнятного контенту) слід звернутися до 

СтопФейк https://www.stopfake.org/uk/golovna/

Центр протидії дезінформації https://cpd.gov.ua/

Media Sapiens https://ms.detector.media/

            Важливою умовою уникнення можливості потрапити в пастку інтернет-загроз, зокрема фейкової інформації, є безпечна поведінка в Інтернеті. Така поведінка характеризується сукупністю дій особистості під час користування Інтернетом, що сприяють задоволенню потреб і водночас запобігають можливості завдання збитків, заподіяних фізичному, психічному, соціальному благополуччю та (або) майну самої людини та інших людей.